Новини Центру

Центр математичного моделювання розташований у Львові на вул. Дж. Дудаєва, 15, яка з’єднує вулицю Стефаника із проспектом Шевченка. Сьогодні — це центральна частина міста. У давні часи ця вулиця на Хорунщині вела від Полтви до Калічої гори та була позначена ще на плані Львова, створеному французьким геометром і топографом Жаном ду Дефі (датують 1766 роком). Щоправда, на пізнішому «Плані Львова, яким він був у XVIII сторіччі до року 1775», котрий накреслив історик, письменник і посол Галицького сейму граф Маврицій Дідушицький (1813–1877), вказано лише горішню частину вулиці. Однак на мапі Дідушицького є неточності. А вже на планах ХІХ сторіччя чітко видно майже суцільну забудову цієї вулиці, яку назвали на честь Юзефа Бартоломія Зиморовича (1597–1677) — купця, поета та бургомістра Львова, який походив із родини львівського майстрамуляра, первісне прізвище Зиморовича було Озімек.

Землі, на яких розташована вулиця, здавна називались Хорунщиною, тому що належали хорунжим коронним Потоцьким. У середньовіччі ці землі, які межували з територією Цитаделі та Кошнарівкою (пізніше Софіївка — район сучасної вулиці Івана Франка), відносилися до передмістя Львова і підпорядковувались Львівському магістратові.

З початку XIX століття вулиця називалася Хорунщина, від 1855 року — Зиморовича, а від 1871-го — Хорунщина нижча. Упродовж 1941–1944 років, коли Лемберґ належав до ІІІ Рейху, німці називали її Ahornstrasse — тобто «Кленовою». У радянські часи і перші роки незалежності України (1944–1996 рр.) ця вулиця носила ім’я Михайла Лермонтова. З 1996 року вулиця названа іменем Джохара Дудаєва.

У середині ХІХ сторіччя вулиця була забудована переважно двоповерховими будинками без зайвих прикрас. Про той час нагадує кам’яниця на розі вулиці Степана Томашівського. У 1880-1890 роках з’являються триповерхові чиншові кам’яниці з еклектичними оздобами з фронту та довгими ґанками на подвір’ях. Серед них виділяється будівля на розі вулиці Ковжуна, яку 1885 року збудували за проектом Владислава Галицького та Альфреда Каменобродського для руханкового товариства «Сокіл».

Будинок № 15 збудований 1908 року за проектом архітектора Юзефа Сосновського на місці трьох парцель і був призначений для друкарні «Cлова польського». (Парцеля — невелике селянське земельне володіння у середньовіччі; була основою домоволодіння міщан середньовіч¬них міст, закладених на магдебурзькому праві. По периметру парцелі міщанин був зобов’язаний звести межовий мур. Забудова на парцелі складалась з фасадної будівлі, господарської забудови і флігеля на її тилах.)

У цьому будинку за Другої Речі Посполитої Польської була редакція газети «Слово польське», у радянські роки — редакція газети «Слава Родины», а з 1976 р. це приміщення було передане Філіалу математичної фізики інституту математики Академії наук УРСР. У наші дні тут знаходиться Центр математичного моделювання Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України. На фасаді будинку — дві меморіальні таблиці на честь видатних українських вчених — математика Віталія Скоробагатька (1927–1996) та механіка Ярослава Бурака (1931–2011).

Меморіальні таблиці В. Скоробагатьку та Я. Бураку, встановлені на фасаді будинку № 15 по вул. Дж. Дудаєва

Встановлення меморіальної таблиці Ярославу Йосиповичу Бураку (22 травня 2013 року)